З понеділка по п’ятницю 3 години на добу працює Телефон Доброти для людей похилого віку. З іншого боку трубки на телефони відповідають старші волонтери. Вони знають проблеми людей подібного віку, знають, що відповісти, як розрадити і порадити.
Зараз у Telefon Zyczności дев’ять волонтерів та один волонтер. Серед них – Марія Тиненська та Дорота Хойнацька. До такої допомоги вони залучилися майже 4 роки тому.
– Нам подобається допомагати і ми хотіли зробити щось добре для інших людей, – каже Марія Тиненська.
Людські справи
Під час тригодинного чергування зазвичай відповідають на кілька дзвінків. Телефонують люди похилого віку з різними проблемами та проблемами.
– Це повсякденні проблеми, іноді дуже технічні, як-от те, що комусь потрібна якась домашня техніка і не знає, де її купити, іноді емоційні проблеми, стосунки з дітьми, а часто причина телефону – просто самотність, – зізнається Дорота. Хойнацька .
Тому просто вислухати іншу людину дуже допомагає. Часто розмови тривають кілька десятків хвилин.
— Іноді ми єдині, з ким вони спілкуються. Багато абонентів знають нас поіменно, у них також є свої вподобання щодо того, з ким вони хочуть спілкуватися, – каже Марія.
Волонтери, крім того, що їх вислухають і підтримають добрим, добрим словом, також намагаються допомогти у справах, які потребують конкретної поради чи вказівки.
– Шукаємо інформацію в Інтернеті, запитуємо у нашого координатора, що можна зробити у разі проблеми і пропонуємо. Про те, що в такому-то місці можна купити обіди, а для літніх десь організовують фізкультуру. Не всі люди похилого віку вміють користуватися Інтернетом, тому така допомога у пошуку чогось для них також дуже важлива, – каже Дорота.
Допомога спеціаліста
У ситуаціях, коли у абонента є серйозні проблеми, наприклад емоційні проблеми, або юридичні проблеми, які необхідно вирішити, волонтери направляють його до відповідних організацій і людей, які можуть надати безкоштовну консультацію.
– Ми ніколи не залишаємо людину з проблемою. Ми завжди вислуховуємо та надаємо інформацію про спеціалістів, які можуть більш комплексно займатися, наприклад, його психічною сферою, – розповідає Марія.
Але окрім цих складних справ і тем, під час розмов з’являються і позитивні історії, і дуже приємні ситуації.
– Одна пані запросила нас до Ченстохової на пупок, бо в неї народилася онука, – згадує волонтер Марія.
– А я пам’ятаю пана Люсяна, якому близько 90 років і, як виявилось, роками співав у хорі. Він часто запитував під час таких розмов “я можу співати?», “будь ласка, — відповів я. А пан Лючан співав (сміється)! Репертуар був різноманітний, співав…
Читать далее на lodz pl